Зберегти та підвищити родючість ґрунтів можна буде за допомогою прогнозування погоди. Для цього створено міжнародну команду дослідників НЦ «Великий Алтай» Алтайського державного університету та Науково-виробничого центру зернового господарства. А. І. Бараєва (Казахстан) спільно розробила сервіс, який автоматично аналізує матеріали з метеостанцій. Отримана інформація, за словами експертів, допоможе сільськогосподарським товаровиробникам адаптуватися до конкретних умов і розвивати сучасні методи ведення господарства. Продуктивність таких підприємств вплине на економіку та добробут країни, вважають науковці. Про це повідомили розробники.
Негативні тенденції
За словами вчених Казахстану, за останні роки в країні змінився клімат – весна і літо стали спекотнішими, а весна вітрянішою. Крім того, експерти відзначають зсув у розподілі зимових та літніх опадів. Перша половина зими була малосніжною, а дощі, необхідні полям у червні, тепер йдуть пізніше. Все це негативно впливає на продуктивність, тваринництво та рослинництво.
Автоматична метеостанція для вивчення агроклімату – Sputnik Казахстан, 1920, 06
Автоматична метеостанція для вивчення агроклімату
«Останнє десятиліття ми спостерігаємо різку зміну кліматичних умов. Це пов’язано зі зміною стратегії технологічної роботи агрономів. Їх потрібно пристосовувати до нових погодних умов. Така різка зміна клімату – це сучасний виклик, який сильно вплине на економіки країн», – зазначив завідувач лабораторії адаптивної та агроландшафтної технології НВК «Науково-виробничий центр зернового господарства». Бараєва Канат Ашкалов.
За його словами, зниження родючості ґрунтів може посилюватися зі зміною клімату та призвести до втрати агробіорізноманіття, погіршення водного режиму ґрунтів і рослин. Кліматичний прогноз дозволить планувати природоохоронне сільське господарство для збереження та підвищення родючості ґрунтів.
Вчені Великого Алтайського науково-освітнього центру алтайських і тюркських досліджень Алтайського державного університету (АлтГУ) розробили комп’ютерну програму, яка збирає дані з метеостанцій за останні 80 років і оцінює зміни клімату за пару хвилин.
У режимі тестування вчені вже обробили дані з 840 метеостанцій Великого Алтаю та Середньої Азії, у тому числі й Киргизстану.
«В результаті роботи програмного забезпечення ми отримуємо повний набір даних та оцінюємо зміни клімату, зокрема, очікувану зміну середньорічної температури та опадів за 100 років», – розповіла один із розробників програми Олена Понкіна. .
Продукт створений в рамках проекту «Тюркський світ Великого Алтаю: єдність і різноманітність в історії та сучасності» за підтримки Міністерства науки і освіти Росії і, за словами розробників, буде корисним для колеги з азіатських країн.
Мистецтво землеробства
Як зазначають вчені, таку аналітику можна проводити для будь-якої виділеної території. Потрібно лише підготувати список метеостанцій, для яких потрібно завантажити та обробити дані.
«Зараз ми спостерігаємо за зміною клімату в різних кліматичних зонах Казахстану. За цими закономірностями будуть розроблені рекомендації для окремих територій – це дасть підстави сільськогосподарським організаціям планувати стратегію та тактику в сільському господарстві», – пояснив Канат Ашкалов.
За його словами, якщо знати закономірності зміни погоди, вітрові умови чи вміти запобігти настанню заморозків, можна буде розмістити посіви на території землекористування, де вони зможуть позитивно реагувати на зміни погоди. Це можуть бути і вологолюбні культури, і ті, які витримують посуху і спеку. Крім того, дані про клімат окремих районів допоможуть селекціонерам у створенні сортів рослин, здатних протистояти примхам погоди.
«Ми продовжуємо працювати над розробкою програми, зокрема, розробляємо низку спеціальних процедур прогнозування зміни клімату та зонування території, наприклад, за ступенем посушливості клімату, що дуже важливо для країн. Середньої Азії», — поділилася планами Олена Понкіна.
Клімат і економіка
Вчені вважають, що проект зачіпає інтереси всього Євразійського континенту. Погодні умови в одній із країн, що впливають на такі великі сфери, як сільське господарство чи тваринництво, також накладають відбиток на торгово-економічні відносини. Наприклад, якщо врожай буде меншим, на ринку може виникнути дефіцит і, як наслідок, зростуть ціни. Крім того, ці дані допоможуть у вивченні глобальної зміни клімату. Орні землі Казахстану мають потенціал накопичення вуглецю, що важливо враховувати у зв’язку із загрозою глобального потепління.
«Кліматичні дані дозволяють підійти до тем глобального потепління та вуглецевого балансу. Працюючи з даними метеостанцій Центральної Азії, наприклад, ми побачили, що в цілому тенденція до загального потепління підтверджується, але є регіональні відмінності, які пов’язані з розташуванням метеостанцій. метеостанції – звісно, своя специфіка», – пояснив один із розробників, доцент кафедри економічної географії та картографії Алтайського державного університету Андрій Бондарович.
За словами творців, програма також використовуватиметься у навчанні студентів метеорологічних, агрономічних та географічних спеціальностей. Нині в Казахстані навчаються за старими підручниками, на сторінках яких клімат описується як більш стабільний. З метою підготовки майбутніх спеціалістів та забезпечення країни кваліфікованими кадрами студентів навчатимуть аналізу реальних погодних умов.
До команди розробників також увійшли студент Алтайського державного університету Кирило Рупасов і доктор наук Східно-Казахстанського університету імені С. Аманжолова Алія Нугуманова.