Санкції, введені проти Росії західними країнами, виявили болючу проблему: частка імпорту продовольства настільки висока, що ставить нашу країну у вкрай залежне становище. Варто нашим ідейним опонентам лише захотіти, і ми залишимося без свого м’яса, яєць, буряків, простої картоплі, нарешті! Як таке можна було допустити і хто має відповідати – питання до правоохоронців. У четвер у РАН обговорили проблеми агропромислового комплексу та шляхи їх вирішення. На зустрічі був присутній кореспондент МК.
Академік РАН Віктор Тутелян зазначив, що багато проблем зі здоров'ям, на які росіяни скаржаться в останні роки, наприклад, ожиріння, слабкий імунітет, проблеми з травленням, пов'язані з гастрономічною сферою. Відмова від жирної, солодкої їжі – це лише половина успіху. Головне – отримувати з їжею максимальну кількість вітамінів, мікроелементів і біологічно активних речовин. Але з цим ми напружені, тому що не кожен може дозволити собі дійсно якісну продукцію через її високу вартість. Давайте подивимося на це питання з точки зору поточної ситуації, пов’язаної з санкціями, запровадженими проти нашої країни. Ми побачимо, що лише 28% нашої спецпродукції, багатої на перераховані вище корисні компоненти, імпортні.
За словами вченого, у нас практично немає (2% без урахування) власного виробництва вітамінів, мінералів, амінокислот, білкового концентрату, БАД. Навіть у простих круглих вітамінах, часто наших, російських, є тільки упаковка. Але без цих компонентів неможливо виготовити ні дитяче харчування, ні ряжанку, ні м'ясні продукти. Висновок один: необхідно терміново відновлювати зруйноване після «перебудови» виробництво.
Щоб терміново відновити сільське господарство, потрібно зрозуміти, чого нам зараз так не вистачає. За словами віце-президента РАН Миколи Долгушкіна, який з вересня очолює в Академії аграрний напрямок, справа зрушилася з місця. Наприклад, два дні тому була створена Рада з наукових досліджень у сфері агропромислового виробництва та комплексу розвитку сільських територій; Прем'єр-міністр Мішустін підписав розпорядження, згідно з яким 11 інститутів, які займалися селекцією та насінництвом критичних територій, були передані з підпорядкування Міністерства освіти і науки до Мінагрополітики. Тобто тепер тваринництво, виробництво цукрових буряків, кукурудзи, картоплі, сої, соняшнику буде під пильним наглядом тих, хто знає коротші шляхи впровадження їх у виробництво.
А генофонд у нас багатий. Академік Володимир Косолапов навів як приклад лише ВІР (Всеросійський інститут рослинництва), колекція якого налічує 375 тисяч (!) насінин. А скільки інших установ їх зберігають! Наприклад, у Росії є колекція з 7 тисяч зразків льону, є генетичний банк здорових сортів картоплі, який розташований в ідеальному місці – на висоті 2500 метрів у Північній Осетії.
Що, цікаво, завадило вивести ці здорові сорти раніше? Чому знизили частку виробництва власного насіння картоплі до критичних 7 відсотків? Гірше справи йдуть лише з цукровими буряками, частка власного насіння в нашій країні впала до 1.8 відсотка.
Директор профільного департаменту Мінагрополітики Ірина Лаврентьєва відзначила позитивну тенденцію з передачею 11 закладів у підпорядкування її міністерства. За її словами, до 2030 року буде налагоджено взаємодію цих НДІ з аграрними підприємствами. Можна було б поспішити…
Головуючий на нараді Микола Долгушкін розповів про Стратегію просторового розвитку сільського господарства та поскаржився, що спеціалісти, які її розробляли, не потурбувалися проконсультуватися з РАН, яка, на мить, є головним експертом у цьому. країна. Як наслідок, ненаукове розміщення агропромислових підприємств, без урахування економічної вигоди призвело до зростання собівартості продукції.
- Ви не питали, чому у нас огірки по 400 рублів? — поставив він риторичне запитання.
Це стосується рослинництва. Про продукцію тваринництва перед присутніми доповів директор департаменту координації діяльності організацій у сфері аграрних наук Вугар Багіров. Ретельно оминаючи той факт, що в країні досі продається лише 1.7-2% курей вітчизняного походження (про це повідомив Микола Долгушкін), він навів здебільшого обнадійливі факти. Наприклад, близько 150 нових генетичних лабораторій, створених Міністерством освіти і науки за останні три роки, близько 1 млрд 700 рублів щорічно виділяється на роботу, близько 5 млрд рублів, що виділяються на будівництво 20 пташників, в яких розвиватиметься виробництво курячого м’яса вітчизняної породи «Зміна-9».